Наші очі є одним з найважливіших органів чуття. За допомогою очей ми можемо орієнтуватися в просторі, сприймати кольори, рухи, форми, відстані та швидкості, а також розпізнавати людей. У цьому записі в блозі ми глибоко заглиблюємося в захоплюючий світ ока та досліджуємо як його структуру, так і функції.
функція ока
https://www.augenarztpraxis-regensburg.de/das-auge/funktion-und-bau/
В принципі, око працює подібно фотоапарату. Світло проходить через око на сітківку, подібно до того, як світло проходить через об’єктив камери на плівку або датчик. Ось основні компоненти та їх функції:
-
Рогівка : Рогівка - це прозора куполоподібна передня поверхня ока. Він діє як лінза фотоапарата і заломлює світло, що потрапляє в око. Їх чіткість і заломлююча здатність мають вирішальне значення для чіткого зображення на сітківці.
-
Зіниця та райдужна оболонка : зіниця – це отвір у центрі райдужної оболонки (райдужна шкіра), який працює як отвір на камері. Райдужка регулює розмір зіниці і, отже, кількість світла, що потрапляє в око. Зіниця зменшується при яскравому світлі і збільшується при тьмяному.
-
Кришталик (Lens crystallina) : позаду зіниці знаходиться кришталик, еластична прозора структура, яка додатково фокусує світло. Лінза може змінювати форму, щоб фокусувати об’єкти на різних відстанях – процес, відомий як акомодація.
-
Склоподібне тіло (Corpus vitreum) : склоподібне тіло — це гелеподібна речовина, яка заповнює більшу частину ока. Він допомагає стабілізувати форму ока та спрямовує світло на сітківку.
-
Сітківка : Сітківка — це світлочутливий шар у задній частині ока. Він містить фоторецепторні клітини, які перетворюють світло в електричні сигнали. Потім ці сигнали надсилаються в мозок через зоровий нерв.
-
Зоровий нерв (зоровий нерв) : зоровий нерв передає сигнали, отримані від сітківки, до мозку, де вони обробляються в зображення. Поєднання зображень обох очей у зоровому центрі дозволяє нам бачити просторово.
Будова ока
Око людини складається з різних компонентів, які працюють разом, щоб забезпечити чітке та чітке бачення. Ось основні частини ока та їх функції:
Зовнішня оболонка ока
- Рогівка : прозора передня поверхня ока, яка заломлює та захищає світло.
- Склера : біла захисна зовнішня оболонка ока, яка надає очному яблуку форму.
Середня оболонка ока
- Судинна оболонка : цей шар розташований між дермою та сітківкою і постачає зовнішні шари сітківки киснем і поживними речовинами.
- Райдужка : кольорова частина ока, яка регулює розмір зіниці.
- Війкове тіло (Corpus ciliare) : кільцеподібна опуклість, яка оточує кришталик і містить війковий м’яз, який важливий для фокусування кришталика.
- Волокна зонули (Zonula ciliaris) : ці волокна фіксують кришталик у війковому тілі та важливі для акомодації.
Внутрішня оболонка ока
- Сітківка : світлочутливий шар, який містить фоторецептори (палички та колбочки).
- Жовта пляма/макула (macula lutea) : ділянка сітківки, відповідальна за найгостріший зір.
- Зоровий нерв : нерв, який передає візуальну інформацію від сітківки до мозку.
Додаткові конструкції
- Очні камери (Camerae bulbi) : Ці камери заповнені водянистою вологою, яка забезпечує поживними речовинами та киснем і стабілізує форму ока.
- Склоподібне тіло (Corpus vitreum) : гелеподібна речовина, яка заповнює внутрішню частину ока між кришталиком і сітківкою.
Джерело:
